Практика дихання при стресі, депресії та посттравматичних стресових розладах у постраждалих осіб та осіб, які надають допомогу: зв’язок, спільна регуляція, співчуття
Патріція Л. Гербарг [1], Річард П. Браун [2], Кріс К. Срітер [3,4,5,6,7,8], Мартін Кацман [9,10,11,12], Моніка Вермані [13]
Анотація. Чи сприяє співчуття саме по собі процесу зцілення, чи активація нейрофізіологічних процесів, з яких виникає переживання співчуття, викликає каскад фізичних і психологічних змін, котрі підтримують здоров’я та благополуччя? Дослідження нейрологічних основ співчуття виявляє численні шляхи зцілення, які можна активувати за допомогою розумово-тілесних практик. Крім того, ці шляхи впливають на фізичне здоров’я, регуляцію емоцій і те, як ми сприймаємо й ставимося до інших.
Фізіологічні стани впливають на здатність до емпатії, співчуття та розуміння. Стан спокійної пильності, що ґрунтується на симпатико-вагальній рівновазі, може підтримувати зазначені просоціальні функції високого рівня. Дані свідчать про те, що полівагальні розумово-тілесні практики, зокрема довільно регульовані дихальні практики (ДРДП), ефективно викликають такі фізіологічні стани, котрі можуть зменшити запалення та окислювальний стрес, покращити серцево-судинну функцію, ефективність дихання та фізичне здоров’я.
Такі розумово-тілесні практики, як когерентне, або резонансне дихання, можуть збалансувати, зміцнити та підвищити адаптивну гнучкість систем реагування на стрес, потенційно протидіючи шкідливому впливу надмірного стресу, занедбаності та травми на регуляцію емоцій, фізичне здоров’я та здатність відчувати любов і співчуття. Необхідні дослідження для підтримки інтеграції розумово-тілесних практик в систему охорони здоров’я. Методи, які використовуються для вивчення розумово-тілесних технік, можуть бути додатково вдосконалені, враховуючи цільові симптоми, досліджувану популяцію, конкретні параметри кожної практики та методи навчання.
Нинішній стан глобальної охорони здоров’я потребує лікування, яке може надаватися великій кількості населення невеликою кількістю медичних працівників в умовах обмеженості ресурсів. Повільне м’яке когерентне або резонансне дихання та пов’язані з ним розумово-тілесні практики є недорогими, безпечними, ефективними, не стигматизуючими та стійкими формами роботи, яким легко можна навчити. Поєднання нейрофізіологічних досліджень з медитативними та іншими розумово-тілесними практиками, відкриває дивовижні можливості полегшення емоційних і фізичних страждань, а також покращення нашого ставлення один до одного. Ключові слова: темпове дихання; полівагальний; варіабельність серцевого ритму; співчуття; стрес в особи, яка надає допомогу соціального працівника; травма; розум-тіло; здоров’я населення; глобальне здоров’я; масові катастрофи.
1. Кафедра психіатрії, Нью-Йоркський медичний коледж, Валгалла, Нью-Йорк, США; E-Mail: patgerbarg@gmail.com
2. Кафедра психіатрії, Коледж лікарів і хірургів Колумбійського університету, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США; E-Mail: rpbrown7373@gmail.com
3. Кафедра психіатрії, Школа медицини Бостонського університету, Бостон, Массачусетс, США; E-Mail: streeter@bu.edu
4. Кафедра неврології, Школа медицини Бостонського університету, Бостон, Массачусетс, США
5. Кафедра психіатрії Гарвардської школи медицини, Бостон, Массачусетс, США
6. Кафедра психіатрії, Бостонський Медичний Центр, Бостон, Массачусетс, США
7. Відділення психіатрії, Госпіталь Маклін, Белмонт, Массачусетс, США
8. Відділення психіатрії, Меморіальний госпіталь ветеранів Едіт Нурс Роджерс, Бедфорд, Массачусетс, США
9. START (стрес, травма, тривога, реабілітація та лікування) Клініка розладів настрою та тривожних розладів, Торонто, Онтаріо, Канада; E-Mail: mkatzman@startclinic.ca
10. Школа медицини Північного Онтаріо, ON, Канада
11. Кафедра психології, Університет Лаурентіана та Лейкхеда, ON, Канада
12. Департамент психології, Університет Торонто, Вища професійна школа Адлера, Торонто , ON, Канада
13. Коледж психологів Онтаріо, Онтаріо, Канада; E-Mail: drvermani@mvpsychology.com